Особливості хімічного складу біотиту з порід рудної зони Клинцівського родовища підтверджують їх метасоматичний генезис. Розподіл залізистості та зміна вмісту титану в біотиті відображує певну метасоматичну зональність: в ряду гнейс - коложильна облямівка - олігоклаз-кварцова жила збільшується залізистість та зменшується титанистість порід.

За допомогою петрохімічних діаграм та статистичної обробки біля 100 хімічних, спектральних та пробірних аналізів вміщуючих порід Клинцівського золоторудного родовища (Український щит, Кіровоградський блок) охарактеризовано декілька груп порід: біотитови плагіогнейси, гранітоїди, скарноїди. Біотитові плагіогнейси за складом слід розділити на тоналіт-тронд'ємітові й діоритові. Можливо їх можна порівнювати з найдавнішими сірими гнейсами, які зазнали неодноразової переробки в пізньому археї та ранньому протерозої (метасоматоз та метаморфізм амфіболітової фації). Рудна мінералізація позитивно корелюється з темноколірними біотитовими компонентами плагіогнейсів, для її локалізації сприятливими є діорито-гнейси.

Рассмотрены процессы диффузионного массопереноса при метаморфизме в докембрийских кристаллических комплексах. На основании минералого-петрографических исследований с применением микроанализа впервые на Украине изучена химическая зональность в породах, комплексах и минералах (гранатах, плагиоклазах), интерпретированной как диффузионная зональность. Определены параметры приконтактной диффузионной зональности между мафитами, ультрамафитами и эндербито-гнейсами гранулитовых комплексов, внутрикристаллической диффузии компонентов в глиноземистых гранатах, а также вертикальной диффузии через межпоровый флюид в гранитоидах. Оценены градиенты, расстояния и длительность диффузионного массопереноса.

Наведено мінералогічні та геохімічні дані по вапняно-силікатним метасоматитам центральної частини Українського щита. Виділено три основних типи метасоматитів - еліпсоїдальні замкнені скарноїди-будини, пластово-жильні тіла діопсид-амфібол-плагіоклаз-кварцового складу та скарноїдні облямівки та плями кварцових жил такого ж складу. Всі виділені типи характеризуються близькістю хімічного та мінерального складу, обумовленого участю у їх утворенні процесів вапняно-силікатного метасоматозу. Скарноїдні облямівки кварцових жил часто несуть золоторудну мінералізацію.

Описан литогеохимический метод пересчета химического состава пород для изучения поведения основных компонентов в процессе их гидротермального изменения и его применение для определения состава первичной неизмененной породы, а также подсчета массового баланса с учетом привноса и выноса различных компонентов при золоторудном метасоматозе Клинцовского месторождения.